КИЇВ НОВИНИ 24

Центр військових дій нового покоління (Center on New Generation Warfare) провів планування нападу Росії на Литву в 2027 році.

Презентацію свого бачення оприлюднили на Youtube-каналі одного із найбільших новинних порталів Литви – Lrytas.

За ним розглядають сценарій де Естонія з Латвією вже окуповані, а в цій комп’ютерній військовій «грі» взяли участь колишні високопоставлені військові, зокрема генерали США Філіп Брідлав та Бен Ходжес.

У змодельованому сценарії російської атаки на НАТО Альянсу потрібно 10 днів, щоб застосувати п’яту статтю, а німецькі війська, що розташовані у Литві відіграли ключову роль у захисті країн Балтії.

“Метою симуляції було моделювання та аналіз реакції НАТО на гіпотетичний наступ Росії, щоб краще зрозуміти можливості альянсу та виробити стратегії захисту країн Балтії”, – говорять спікери.

На сьогодні близько 800 німецьких солдатів служать у Литві у складі «бойової групи eFP» НАТО. Вони оснащені «значною кількістю транспортних засобів та систем озброєння», включаючи кілька танків Leopard 2.

До кінця 2027 року чисельність німецького контингенту має збільшитися до цілої бригади (4800 солдатів та 200 цивільних співробітників) та 44 танків Leopard 2. І вони протистоять нападу з Калінінградської області, окупованої Латвії та Білорусі.

Цей сценарій вважається одним із найнебезпечніших для Латвії, Литви та Естонії: фронтальна атака Росії на східний фланг НАТО у найближчі три роки.

У атаці на Литву показаний наступ з території Латвії.

Згідно зі сценарієм, у гіршому розвитку подій минуло б десять днів, перш ніж країни НАТО задіяли б статтю 5 (колективний захист Альянсу) і направили підкріплення до постраждалих країн Балтії та до дислокованих там військ бундесверу.

“Треба виграти якнайбільше часу”, — пояснює генерал Брідлав.

Це десять днів, протягом яких країни Балтії залишилися б без зовнішньої допомоги до втручання Польщі та інших союзників.

На цьому етапі виглядає цілком логічним, але далі йде прогноз з ігноруванням засобів які вже зараз росіяни активно використовують у війні проти України. Для прикладу з цитати генерала Брідлав говорить:

“Спочатку буде підтримка з повітря, потім флот, а потім важкі сухопутні війська. Необхідно утримувати позиції до прибуття великих сил НАТО”, – зазначає він.

Тобто не враховується перевага росіян в далекобійних засобах ураження ППО, як то ракети Р-37 класу “повітря-повітря”, які переважають по дальності ракет AIM-120 у західних партнерів, я далекобійні Meteor від Saab не інтегровані до літаків американського виробництва. Так само нові розробки американців, як то AGM-174 та AIM-260 не набули масовості та знаходяться на етапах набуття бойових спроможностей підрозділів до їх застосування чи розробки.

Інше спірне питання – флот, адже Балтійське море це обмежений театр бойових дій і окрім двох російських анклавів у ньому повністю контролюється НАТО. І ситуація там може стати дзеркальною з Чорним морем, де переважаючи сили росіян обмежені у своїх діях через гібридні дії Сил оборони України з куди меншою кількістю протикорабельних засобів. Тобто відправляти флот туди це ставити себе в попередньо не вигідне положення.

Щодо важких сухопутних військ, то тут про сценарій напишемо більше:

За сценарієм Росія атакує з боку окупованої Латвії, а також з Білорусії та Калінінграда. Литва та її союзники змушені відступати, а німецький танковий батальйон (!!!), що знаходиться в країні, виконує “блискучий маневр, який змінює перебіг бою на півночі країни“. Тобто на думку аналітиків Центру військових дій нового покоління танкові підрозділи залишаються ключовими на полі бою, далі детальніше.

До кінця четвертого дня подій, що розгортаються за сценарієм, німецький танковий батальйон утримується в центрі країни як резерв.

На п’ятий день симуляційної війни 44 німецькі танки Leopard 2 прямують на північ, швидко виходять за межі Литви і на сьомий день заходять у фланг основним російським силам, що настають з Латвії.

Далі за сценарієм протягом трьох днів бундесвер розбивають російську армію, що чисельно її перевершує, і зупиняють її наступ на півночі.

До кінця десятиденної битви планування наявні в Литві сили у змодельованих подіях втратили:

• 17 танків,
• 145 бронемашин
• 3650 солдатів.

Втрати Росії заявляються значно вищими:

• 411 танків,
• 1019 бронемашин
• 11 420 загиблих.

Проте Литва була б «спустошена і частково окупована» менш ніж за два тижні запеклих боїв, кажуть автори дослідження.

Організатори планування підкреслюють: аналізований сценарій — це найгірший варіант, якого можна було б уникнути, якби оборонний бюджет було збільшено до 4% ВВП, на місцях було б розгорнуто більше сил НАТО, включаючи бойові гелікоптери Apache, а також якби Захід реагував швидше.

Загалом на армійську авіацію тут покладено велику долю успіху, по її втратам в разі наявності називається 7 ударних гелікоптерів з 24 задіяних. Для прикладу в реальності упродовж 24-25 лютого 2022 року росіяни втратили 8 бортів (літаків і гелікоптерів), які задокументовані. А за 10 днів – 28 бортів. Зі зрозумілих причин втрати України не відомі, проте у разі, коли сценарій відбиття нападу покладається здебільшого на гелікоптери при перевазі противника у повітрі – викликає скепсис.

Тобто у разі присутності гелікоптерів в країні наступ вдасться зупинити на початковому етапі.

Так само планування не згадує про комбіновані ракетно-бомбові та безпілотні російські удари по сухопутній компоненті. Зважаючи на дальність застосування УМПК – удари ФАБами можуть досягати 50-60 км від кордону, а з ОТРК – вся країна. Тобто перед початком наступу всі пункти постійної дислокації будуть уражені.

Вже під час бойових дій не захищені бронемашини та танки уражатимуться ударними безпілотниками на відстанях в 60+ км, а з відстані у 10-20 км і FPV-дронами.

Опираючись на досвід бойових дій в Україні, планування для російських збройних сил не відповідає дійсності, а основні засоби ураження на полі бою не згадані і відповідно не враховані.