КИЇВ НОВИНИ 24

Європа опинилася затиснутою між російським правителем Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом. Водночас у європейських столицях відчувають наближення “моменту істини”, пише The Wall Street Journal.

Цього тижня США та Росія розпочинають переговори щодо майбутнього України та європейської безпеки, спільною рисою в позиціях Вашингтона і Москви є відверта зневага до європейських лідерів.

Європейський час

Розвиток подій визначить, чи зможе європейський демократичний альянс, як у межах Європейського Союзу, так і поза ним, залишатися впливовим гравцем на міжнародній арені, де традиційні післявоєнні механізми більше не мають колишньої сили.

“Повідомлення чітке: настав час взяти на себе зобов’язання, щоб захистити нашу власну безпеку”, – заявив міністр європейських справ Франції Бенджамін Хаддад. “Першою перевіркою була б відмова від капітуляції в Україні”.

Головне питання – чи здатна Європа впоратися з викликом, який лідери континенту називають найбільшою кризою безпеки за останні десятиліття. Це потребуватиме негайного збільшення оборонних витрат, зміцнення політичної єдності та переосмислення ролі трансатлантичних зв’язків, які визначали європейську політику з 1945 року.

“Питання, яке є важливим для всіх: чи можемо ми довіряти Сполученим Штатам Америки?” – зазначив Ніко Ланге, колишній високопосадовець німецького оборонного відомства та старший науковий співробітник Мюнхенської конференції з безпеки. “Після 10 років тривожних дзвінків наступним тривожним сигналом для європейців може стати сирена повітряної тривоги”.

Ця криза вибухнула у непростий час. Найбільша економіка Європи, Німеччина, перебуває в передвиборчому процесі і ще місяцями не матиме стабільного уряду. У Франції діє уряд меншості, що послаблює її позиції. Тим часом такі країни, як Угорщина та Словаччина, ще до приходу Дональда Трампа до влади прагнули зблизитися з Москвою.

Президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на ситуацію збирає ключових європейських лідерів, включно з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, на екстрений саміт у Парижі в понеділок.

“Всі розуміють, що зараз європейський час. Питання лише в тому, чи буде поштовх достатній, щоб пацієнт прокинувся”, – зауважив Габріеліус Ландсбергіс, який донедавна обіймав посаду міністра закордонних справ Литви. “Я хвилююся, що поштовх може просто вбити пацієнта”.

Путін-Трамп: риторика приниження Європи

Путін давно ігнорує Європу як серйозного геополітичного гравця, незважаючи на те, що її економіка значно перевищує російську. Висловлюючи своє ставлення, він нещодавно зауважив, що Дональд Трамп “відновить порядок” у Європі, а країни регіону “всі стануть біля ніг господаря і ніжно гойдатимуть хвостами”.

Цю заяву Трамп швидко поширив у соціальних мережах. Тим часом віце-президент Джей Ді Венс у своїй промові на Мюнхенській конференції з безпеки наголосив, що основною загрозою для Європи є не Росія чи Китай, а масова імміграція та відмова еліт враховувати ультраправі політичні рухи.

Риторика Венса викликала обурення серед європейських чиновників і була співзвучна із відкритою підтримкою європейських ультраправих партій з боку Ілона Маска, зокрема “Альтернативи для Німеччини”.

Приниження продовжилося і в суботу, коли спеціальний посланник Трампа в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, заявив європейським лідерам, що їх не допустять до переговорів щодо майбутнього України, хоча США очікують, що Європа візьме на себе фінансування відновлення та контроль за можливим припиненням вогню.

Обґрунтовуючи своє рішення, Келлог нагадав про провал Мінських угод 2015 року, укладених за посередництва Франції та Німеччини.

“Я кажу тобі щось дуже відверте”, – сказав він. “Коли ви дивилися на Мінськ 2, за столом було багато людей, які насправді не мали змоги здійснити певний тип мирного процесу, і він з тріском провалився. Тому ми не підемо цим шляхом”.

На фоні цієї ситуації Китай скористався можливістю запропонувати свої альтернативи. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї, виступаючи після Венса, наголосив на важливості міжнародного права та статуту ООН – принципах, які залишаються ключовими для європейців. “Китай розглядає Україну як друга і партнера, і завжди підходить і розвиває китайсько-українські відносини з довгострокової перспективи”, – зазначив Ван.

“Гібридна війна є війною”

Тим часом європейські лідери усвідомлюють, що стратегічні цілі Путіна не обмежуються Україною. Вони побоюються, що Росія, скориставшись паузою для зміцнення своїх сил і можливою відміною санкцій, може розпочати нову агресію, цього разу проти країн ЄС та НАТО.

“Якщо ми не віримо, що Росія зупиниться, то це повністю змінить дискусію, яку ми повинні вести, і я не думаю, що вони зупиняться”, – наголосила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. “Ми більше не можемо стверджувати, що перебуваємо в мирному часі. Гібридний автомобіль залишається автомобілем, чи не так? Гібридна війна є війною”.

Згідно з оцінками німецьких військових аналітиків, Росія, яка активно нарощує виробництво боєприпасів, може бути готовою до масштабної війни проти Європи вже до 2029 року.

Європейці отримали тимчасове вікно можливостей завдяки українському опору, який виснажує ресурси Росії. Однак без значного збільшення військових витрат, розширення армій та зміцнення оборонної промисловості Європа ризикує не встигнути підготуватися до потенційної нової загрози.

“Якщо Росія витрачає 10% ВВП на військові витрати і 40% бюджету, це не короткострокова річ. Це воєнна економіка, яка має довгострокові цілі”, – підсумував прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. “І від нас залежить це враховувати в контексті мирних переговорів”.