![](https://kyiv-news.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/rfukpukpkapia.jpg)
Після виборів у ЄС “друзів” Путіна може стати більше: яких партнерів може втратити Україна
Правопопулістський, проросійський крен у таких країнах, як Словаччина, Австрія та Угорщина, ставить під питання підтримку України та єдність ЄС щодо протистояння Росії. На жаль, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже давно більше не самотній, а ЄС і Україна дедалі частіше стикаються з негативними ситуаціями, коли їм все важче подолати незгоду такої купи країн, пише OBOZ.UA.
До дружніх до Кремля центральноєвропейських лідерів, таких як Орбан і його словацький колега Роберт Фіцо, у цьому році може приєднатися знайоме обличчя: колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, який має великі шанси знову очолити уряд надважливої для українців країни і який активно виступає проти допомоги Україні та її членства у ЄС. Не краща ситуація і в Румунії, де президентом може стати ультраправий, проросійський політик Келін Джорджеску, який вже готується “ділити” Україну.
“Друзів” Путіна стає дедалі більше
Найяскравіший “проросійський зсув” на сьогодні зафіксовано в Словаччині та Угорщині, де прем’єр-міністри цих країн Роберт Фіцо та Віктор Орбан відкрито підтримують кремлівську політику проти України, ЄС та НАТО. Промосковська риторика словацького та угорського прем’єрів відображає глибшу проблему багатьох країн ЄС, де все більше чиновників відстоюють інтереси Росії, а не єдиного європейського блоку. Такі собі численні “троянські коні”, які все голосніше вимагають вигідних для Росії рішень, які можуть стати абсолютно згубними для Євросоюзу та України.
Австрія готова висунути першого ультраправого канцлера з часів Другої світової війни – Герберта Кікля, який вже дав зрозуміти, що підтримка санкцій проти РФ суперечить традиційному нейтралітету країни, як і вступ України до ЄС.
У Хорватії виборці кілька тижнів тому більшістю голосів переобрали президента Зорана Мілановича, який виступає проти військової допомоги Україні, наклав вето на навчання українських офіцерів у Хорватії і засудив розширення НАТО як “глибоко аморальне”. Він також не бажає членства України у Євросоюзі.
У Болгарії глава держави Румен Радєв закликав до скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні. Сербія, яка не входить до ЄС, де президент Олександр Вучич стикається з масовими протестами, також не збирається приєднуватися до антиросійських санкцій, постійно нагадуючи про “братні відносини” з РФ.
Під загрозою нині перебувають ще й Румунія з Чехією, де на сьогодні уряди є надійними західними партнерами. В обох важливих для України державах мають відбутися вибори, які можуть досить кардинально змінити їхню зовнішню політику.
Нова загроза по-сусідськи
Ультраправий, проросійський румунський політик Келін Джорджеску назвав Україну “вигаданою державою” і заявив, що її “неминуче” поділять між собою сусідні держави. Ця заява пролунала майже наступного дня після того, як очільник російської Служби зовнішньої розвідки і за сумісництвом голова Російського історичного товариства Сергій Наришкін запропонував обговорити “права Росії” та інших країн, серед яких Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, на українські території. Звісно, подібні божевільні заяви лунали й раніше, і не тільки від румунського політика, але у його випадку головна проблема в тому, що цей одіозний персонаж залишається найпопулярнішим кандидатом напередодні повторних президентських виборів, які відбудуться в Румунії у травні.
Після несподіваної перемоги Джорджеску в першому турі президентських виборів минулого року, який було скасовано, румунський політичний істеблішмент прагне усунути його від участі у виборах через звинувачення в незадекларованому фінансуванні та просуванні його кандидатури за допомогою Росії. Та зробити це буде вкрай важко, адже більшість румунів, як і раніше, вважають, що скасування виборів було поганим рішенням. Після цього популярність Джорджеску різко зросла, і він залишається фаворитом травневих виборів – 40% румунів планують голосувати за цього проросійського політика.
Відтоді як Росія напала на Україну, Румунія допомогла експортувати мільйони тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, проводила навчання українських льотчиків для F-16 та передала Києву батарею ППО Patriot. Зі свого боку, Джорджеску закликає до “російської мудрості” під час формування зовнішньої політики і заявляє, що у разі перемоги заборонить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшу військову допомогу Україні. Також він категорично проти вступу України до ЄС і НАТО.
З одного боку, якщо Джорджеску все-таки буде схильний вийти із НАТО чи принаймні мінімізувати співпрацю з Альянсом та реально припинити допомогу Україні, йому цього було б важко досягти, оскільки ультраправі не мають більшості в парламенті країни. Але з іншого боку, у політичній системі Румунії, побудованій за французьким зразком, президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил і відповідальним за зовнішню політику. Тому присутність відкрито проросійського діяча на президентській посаді однозначно може створити великі проблеми як для Альянсу, так і для України. До того ж сьогоднішній уряд Румунії досить не стійкий, а результати позачергових виборів можуть кардинально перевернути ситуацію в парламенті вже на користь ультраправих партій.
Також Джорджеску може скопіювати, наприклад, тактику Віктора Орбана й виступити у ролі прокремлівського тригера в ЄС та НАТО. Таким чином, різкі політичні зміни в Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного із основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки.
Україна може втратити чеську підтримку
Колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш може відвернути свою країну від України та зміцнити зв’язки з прокремлівськими лідерами, такими як Віктор Орбан, Роберт Фіцо та ймовірний наступний канцлер Австрії Герберт Кікль, збільшивши коло “друзів Москви”.
Партія Бабіша ANO лідирує в опитуваннях напередодні парламентських виборів у жовтні 2025 року. Власне, вибори ніби-то ще далеко, але ж Бабіш і його політична сила здобули переконливу перемогу восени 2024 році на місцевих виборах, впевнено перемігши у 10 із 13 регіонів країни. Це дуже тривожний дзвінок, адже популярність ANO й надалі зростає, а чинний уряд прем’єр-міністра Петра Фіали, який підтримує Україну, має рекордно низький рейтинг підтримки, найгірший серед усіх чеських урядів із 2013 року.
Уже є чіткі ознаки того, яку політику ANO та Бабіш займуть щодо України. Так, чеський політик заявив, що сподівається, що “Україна ніколи не стане членом ЄС та НАТО”. Слідуючи європейському тренду, Бабіш рішуче схилив свою партію вправо та повторює риторику своїх колег із Угорщини та Словаччини. За їхнім прикладом, він роздуває жах війни між НАТО та Росією, пропагує припинення допомоги Україні та зняття санкцій з РФ, повторюючи фрази, популярні у Москві.
На сьогодні ANO приєдналася до нової праворадикальної, проросійської групи у Європарламенті, яку очолює Віктор Орбан. Представники чеської політсили утрималися або не були присутні на голосуванні у Європарламенті щодо резолюції про необхідність продовження ЄС підтримки України та не голосували щодо необов’язкової резолюції, яка вимагає від країн-членів схвалити використання Україною ракет великої дальності проти цілей на території Росії.
“Рух ANO – просто маріонетка Орбана”, – зазначає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі. “Вони явно знайшли друзів серед проросійських націоналістів і ксенофобів у Європарламенті”, – додав він.
Велика загроза від Бабіша та ANO у тому, що вони збираються припинити міжнародні зусилля щодо закупівлі боєприпасів для України, які сьогодні відбуваються під керівництвом чинної влади у Празі.
“Ми маємо припинити нинішню практику щодо постачання снарядів для України”, – заявив Карел Гавлічек, заступник лідера ANO.
Дуга спротиву допомозі Україні
“Румунія, яка сьогодні допомагає Україні, є важливою країною у Чорноморському басейні для відбудови логістики, у тому числі для зернового коридору. Країна, через яку Україна фактично вибудувала паралельну логістику, коли почалися проблеми на кордоні з Польщею. Тому буде дуже погано, якщо такий політик, яким є Джорджеску, зможе прийти до влади й, вочевидь, впливати на зовнішню політику країни. Тим паче з огляду на його останні заяви щодо розподілу України. Ще один тривожний сигнал йде із ще однієї важливої для нас країни – Чехії, де великі шанси перемогти на парламентських виборах має певною мірою проросійська партія, яка також виступає проти допомоги Україні”, – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
На думку Олександра Леонова, основна загроза в тому, що ці проросійські, антиукраїнські політики, у випадку приходу до влади у своїх країнах вже готові об’єднатися разом із Словаччиною та Угорщиною та скласти таку собі “дугу непідтримки України”. Якщо питання з Угорщиною та Словаччиною до цього були складними, але вирішуваними, з яким Європейський Союз може впоратись, то поява низки нових країн, які ставляться до України, до структур ЄС недружньо або байдуже, може змінити ситуацію, у тому числі й щодо голосування за продовження санкцій проти Росії, і це вже буде набагато серйозніше.
“Сьогодні насправді складно давати прогнози, чи зможе Європа “перетравити” збільшення правих популістів, які спрямовані на відновлення співпраці з РФ. Звісно, ЄС готувався і готується до таких проблем. Наприклад, триває реформа Євросоюзу щодо того, аби виключити голосування консенсусом, тобто фактично забрати у країн право вето під час голосування і прийти до того, щоб рішення в ЄС схвалювались простою більшістю голосів лідерів країн. Але це поки що довга процедура і, вочевидь, вона не встигне бути реалізованою до того, як зміниться влада у тих чи інших країнах”, – зазначив Леонов.
Так чи інакше, на думку Олександра Леонова, усі ці тривожні дзвіночки говорять про те, що Європі треба змінювати підходи до внутрішньої політики, знаходити нових лідерів іншого зразку, які би говорили з людьми зрозумілою мовою і, власне кажучи, демонстрували зміну еліт у Європейському Союзі. Бо інакше популісти перемагатимуть і надалі створюватимуть дедалі більше проблем для єдності всередині ЄС.
Comments (0)