Макрон кидає виклик Трампу: як у Франції реагують на промову свого президента
Поки США під керівництвом Трампа відходять від звичної політики, в ЄС постає питання про лідерство.
У середу, 5 березня, президент Франції Еммануель Макрон виступів зі зверненням до нації. Промова, яку подивилися понад 15 мільйонів глядачів, стосувалася насамперед війни в Україні, російської загрози, яка нависла над Європейським континентом, та політики нової адміністрації в США.
“Мир не може бути досягнутий будь-якою ціною і під диктатом Росії. Мир не може означати капітуляцію України. Не може означати її крах”, — заявив Макрон.
Таймінг виступу, який деякі вже називають історичним, не випадковий. Звернення французького президента пролунало напередодні позачергового засідання Європейської Ради в Брюсселі, присвяченого підтримці України та захисту Європи.
“Відтоді як Дональд Трамп вирішив відійти від підтримки України й певним чином Європи, Еммануель Макрон як ніколи раніше відстоює своє бачення набагато сильнішої європейської оборони та суверенітету ЄС, незалежного від інших великих держав”, — аналізує видання Le Temps.
Серед іншого Макрон знову порушив питання про розгортання європейських військ в Україні — для цього попередньо 11 березня він проведе зустріч начальників штабів країн, готових до такого кроку.
Макрон наголосив: майбутнє Європи не повинно вирішуватися у Вашингтоні чи Москві. Та анонсував значне збільшення військових витрат європейськими союзниками й “масштабне спільне фінансування” для закупівлі та виробництва сучасних боєприпасів, танків, інших видів зброї.
Що важливо: Макрон почав дискусію про захист союзників у Європі за допомогою “ядерного стримування” Франції. Тим самим він повторив історичний заклик ймовірного майбутнього канцлера ФРН Фрідріха Мерца, який запропонував розширити дію “ядерної парасольки” британців та французів на Німеччину. Однак Макрон підкреслив, що будь-яке остаточне рішення щодо ядерної зброї “залишатиметься виключно в руках” французького президента.
До речі, стратегічна конкуренція та навіть неприязнь, яка довгі роки існує між Берліном та Парижем, може нарешті добігти кінця, знаменуючи “перезавантаженням франко-німецького двигуна в серці ЄС”.
“Пан Шольц, а до нього певною мірою й Ангела Меркель, практично відмовилися співпрацювати з Еммануелем Макроном, який нескінченно кипить ідеями про те, як можна перетворити континент на “Європу як силу”, як правило, за рахунок Німеччини.
Пан Мерц, атлантист, явно шокований зневажливим ставленням Америки до Європи, виглядає готовим до співпраці зі своїм французьким колегою. Їх розділяють 22 роки у віці і більш ніж стільки ж сантиметрів у зрості. Проте вони мають багато спільного”, — описувало видання The Economist.
Та повернімося до промови Макрона. Багато в чому слова президента були спрямовані до французів, адже нові інвестиції в оборону вимагатимуть мобілізації як приватних, так і державних коштів, однак, без підвищення податків, пообіцяв Макрон. Він закликав всі політичні, економічні та профспілкові сили країни шукати свіжі рішення, “які відповідатимуть новій реальності”.
Раніше цього тижня лідер Франції закликав європейців різко збільшити щорічні витрати на оборону до понад 3% ВВП (при встановленому нині мінімальному показнику у 2,5%, якого досягли не всі союзники).
При цьому в самого Макрона мало простору для дій у питаннях, пов’язаних з витратами та податками, оскільки він не має підтримки більшості в французькому парламенті. До слова, наразі у Національній асамблеї Франції жодна партія не має абсолютної більшості, тож уряд спирається на коаліцію різних політичних сил при ухваленні того чи іншого рішення.