“Не переговори, а здирство”: The Economist розкрив деталі запропонованої США угоди щодо ресурсів
Адміністрація Трампа висунула Україні “каральні” умови угоди щодо корисних копалин. Але відмова України від угоди може бути ще гіршою.
Президент України Володимир Зеленський відмовився підписати угоду про надання США доступу до українських корисних копалин, назвавши її умови несправедливими. Головне, чого хоче Україна, щоб угода включала зобов’язання США щодо надання військової підтримки.
Переговори продовжуються, пише The Economist з посиланням на анонімні джерела в українському уряді.
Один зі співрозмовників видання сказав, що це “не переговори, а здирство”. Але є ще одне важливе питання: що зробить Трамп, якщо Україна відмовиться підписати угоду? У Києві зростають побоювання, що він може зупинити військову допомогу, перекрити доступ до супутникової служби зв’язку Starlink або прискорити перебіг своїх переговорів з Путіним.
Українські чиновники кажуть, що їхні зустрічі із командою Трампа дуже заплутані. Єдине, що ясно, — американські перемовники поводяться дуже агресивно. Вони відзначають, що від 12 лютого було три версії угоди: “погана”, “краще” та “катастрофічна”. Причому, перемовники з боку США постійно змінюються.
Ідея угоди виникла в України. Знаючи, що гроші та вигода – це чутливе місце Трампа, Зеленський запропонував надати американцям доступ до корисних копалин в обмін на майбутню військову допомогу та запрошення до НАТО. Але Трамп “перевернув усе догори дриґом”, заявивши, що Україна має віддати свої ресурси як компенсацію за вже надану їй допомогу.
Згідно з останньою, “катастрофічною” версією угоди, від України вимагають віддати половину прибутку від природних ресурсів та портів до нового інвестиційного фонду, що належить уряду США. Внески продовжуватимуться доти, доки фонд не досягне 500 млрд доларів, що відповідає сильно роздутим заявам Трампа про те, скільки грошей Америка витратила на допомогу Україні від початку війни. За нинішніх темпів державних доходів на це підуть сотні років, зазначають автори статті.
За словами Зеленського, умови угоди виглядають як погашення боргу, а не як заохочення інвестицій. Україна відмовляється визнавати цей “борг”, наполягаючи, що американська допомога була надана Джо Байденом як грант.
“Якщо ми підпишемо це у нинішньому вигляді, завтра нас викинуть з офісу та лінчує розлючений натовп”, – сказав український чиновник.
Першу, “погану” угоду щодо ресурсів представив міністр фінансів США Скотт Бессент 12 лютого у Києві. Він дав Зеленському годину підписати документ, але український президент попросив більше часу.
“Найкращу” угоду привезли спецпредставник Трампа Кіт Келлог та віцепрезидент Джей Ді Венс на Мюнхенську конференцію з безпеки тиждень тому. Як і в першому варіанті, у ньому не було зобов’язань щодо військової допомоги Україні, крім одного пункту про захист фактично видобутих корисних копалин.
“Але не було і явної спроби представити це як оплату уявного боргу”, – пояснило джерело в українському уряді.
Після цього Україна представила зустрічну пропозицію. Але 20 лютого Київ отримав третій, “катастрофічний” проєкт угоди, складений міністром торгівлі США Говардом Лютніком. Тепер Україні пропонують ігнорувати усі попередні переговори та звикнути до думки, що ресурси доведеться віддати з невеликою вигодою.
“Приймай це або йди — і програєш війну”, — характеризує умови угоди The Economist.
Українці заперечують, що переговори зайшли у глухий кут. Але схоже, що навіть у США не домовилися, який із трьох проєктів угоди вони збираються просувати.
Інша проблема полягає у фундаментальній відсутності ясності щодо мети інвестиційного фонду, куди Україна має вкладати гроші. За словами Бессента, фонд фінансуватиме довгострокову реконструкцію України.
“Це було б економічне партнерство, яке принесе користь обом країнам, не дозволить противникам отримувати вигоду з будівельного буму та сприятиме повоєнному зростанню”, — пояснює видання.
Але українські чиновники заперечують, що хоча остання версія утримуватиме гроші в країні, США претендуватимуть на володіння як активами, так і інвестиціями, що більше схоже на економічне захоплення, ніж на інвестиції. Крім того, Зеленський наполягає, що натомість Україні потрібно “щось відчутне”.
Одна з теорій полягає в тому, що умови “катастрофічної” угоди Лютника – це покарання Зеленському за незговірливість, яка розлютила Трампа.
“Щойно він побачив, що ми не підписали документ з Венсом і Келлогом, він послав дуже високопоставленого хлопця, який говорить лише цифрами, без емоцій та співчуття”, — розповіло українське джерело.
За його словами, у ході переговорів звучали завуальовані погрози, а тон американської сторони був поблажливим.
Видання зазначає, що Білий дім може вдатися до ще більш грубих способів тиску, наприклад, перекривши доступ до супутникового зв’язку Starlink Ілона Маска, життєво важливої системи зв’язку України. За словами джерела, Америка веде переговори дуже грубо.
“Але це не найгірше, що може статися. Все інше, що станеться пізніше, буде гіршим”, – попередив український чиновник.
Нагадаємо, за словами Зеленського, угода про корисні копалини має бути справедливою для обох сторін. У стратегічних партнерів має бути бажання підписати його. Якщо такий договір для будь-якої зі сторін не прийнятний, то це не можна вважати партнерськими відносинами.