КИЇВ НОВИНИ 24

Новообраний президент США Дональд Трамп з кожним днем на посаді все далі відходить від політики свого попередника Джо Байдена. І щодо нашої країни, на жаль, також. Спочатку відкинув гасло “нічого про Україну без Україну”, далі посилив критику Зеленського, назвавши його “диктатором” і припустивши, що Україна несе відповідальність за вторгнення РФ. У світі побоюються, що з такими темпами Трамп і геть розірве союз з Україною.

Але тут варто згадати слова Леоніда Кучми, які вже стали мемом: “Це ж було вже”. “Телеграф” згадує, як у моменти відмови від підтримки США чинив Ізраїль. Сполучені Штати після Шестиденної війни 1967 року стали вважати Ізраїль головним стратегічним союзником на Близькому Сході і переважно підтримували країну, але були й моменти, коли ця підтримка була обмежена або навіть знижена. США встановлювали тісні відносини із ворогом Ізраїлю Єгиптом, починали постачання зброї арабським країнам, скорочували та заморожували допомогу.

Постачання зброї арабським країнам

Війна Судного дня 1973 року розпочалася з того, що Ізраїль зазнав несподіваного нападу з боку Єгипту та Сирії. Через декілька днів США здійснили повітряну операцію “Nickel Grass”, щоб постачати зброю Ізраїлю. Хоча спочатку вагалися, побоюючись ескалації конфлікту та реакції Радянського Союзу.

Завдяки допомозі США Ізраїль зумів переломити ситуацію: перейти Суецький канал, оточити третю єгипетську армію і просунутися до Каїра. На сирійському фронті ізраїльтяни відбили Голанські висоти (це гірське плато на Близькому сході, яке до 1967 року належало Сирії. Під час Шестиденної війни Ізраїль захопив цю територію, а в 1981 році проголосив її анексію. Протест міжнародної спільноти, включаючи Раду Безпеки ООН, не визнала це рішення, оголосивши його незаконним) і навіть загрожували Дамаску.

Проте після цього арабські країни оголосили нафтове ембарго проти США. Це змусило адміністрацію Річарда Ніксона переглянути свою політику і почати надавати зброю деяким арабським країнам: Єгипту та Саудівській Аравії.

США постачали арабським країнам сучасні винищувачі, такі як F-4 Phantom II, що підвищувало їхні повітряні сили. Країни отримали танки M60 Patton, артилерійські системи, ППО, боєприпаси та військове спорядження, включаючи ракети, боєприпаси.

На початку президентства Рональда Рейгана між Ізраїлем і США було укладено договір про стратегічне співробітництво. Однак після ухвалення Кнесетом Закону про Голанські висоти цей договір був скасований американською стороною. Відносини між країнами ще більше загострилися через авіаудар Ізраїлю по іракському ядерному реактору “Осірак” та рішення США продати Саудівській Аравії розвідувальний літак Boeing E-3 Sentry. Перша Ліванська війна 1982 року та різанина в Сабрі й Шатилі також спричинили подальше погіршення двосторонніх відносин. Крім того, ізраїльське керівництво не підтримало мирний план, запропонований спеціальним посланцем президента США Філіпом Хабібом. Лише наприкінці 1983 року ситуація почала стабілізуватися, і в листопаді того ж року країна підписала угоду про стратегічний діалог.

Суперечки щодо переговорів та миру

Сполучені Штати та Ізраїль мали довгу історію власних суперечок. Зокрема, щодо мирних переговорів з Палестинською адміністрацією і розширення поселень на Західному березі річки Йордан і в Східному Єрусалимі.

Більшість адміністрацій США засудили політику Ізраїлю щодо поселень і прагнули домогтися рішення про створення двох держав.

У червні 1990 року держсекретар США Джеймс Бейкер назвав номер телефону Білого дому на прес-конференції: “Зателефонуйте нам, коли ви серйозно поставитеся до миру”, — сказав він Ізраїлю.

Через рік президент Джордж Буш-старший відклав кредитні гарантії Ізраїлю, поки той не припинив будівництво поселень на Західному березі річки Йордан і в Газі та не погодився на мирну конференцію з палестинськими перемовниками.

Підписання ядерної програми Ірану за Обами

Обрання демократа Барака Обами президентом США у 2008 році ознаменувало період змін у відносинах між США та Ізраїлем. США продовжували надавати військову підтримку Ізраїлю, але між двома країнами виникли розбіжності щодо деяких ключових питань.

Ізраїльські офіційні особи були обурені, коли Обама вирішив здійснити свій перший візит до регіону як президент до Каїра, пише Guardian. У Єгипті він виступив із промовою, пообіцявши мусульманському світу “новий початок” після війни в Іраку.

Адміністрація Обами різко критикувала продовження будівництва ізраїльських поселень, що призвело до кризи у відносинах між державами. Обама та Нетаньяху провели бурхливу зустріч у Білому домі, під час якої президент заявив, що хоче призупинити будівництво єврейських поселень і щоб Ізраїль серйозно ставився до мирних переговорів з палестинцями.

Найбільш суперечливою стала ядерна угода з Іраном у 2015 році. Ізраїль, як відомо, є противником будь-якої ядерної активності Ірану (а той, в свою чергу, відкрито декларує знищення Ізраїлю як офіційну ціль). За умовами угоди, Іран підтвердив, що не буде прагнути до створення ядерної зброї, а США та інші країни-учасниці визнали право Ірану на мирну ядерну програму та зняли з Ірану частину санкцій. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав цю угоду “капітуляцією” і “серйозною помилкою історичного масштабу”.

Обама також закликав ізраїльтян до повернення до кордонів 1967 року, що викликало негативну реакцію ізраїльського керівництва.

Слід зазначити, що попри все це військове та економічне співробітництво між США та Ізраїлем у цей період успішно розвивалося, Штати залишалися найбільшим торгівельним партнером Ізраїлю.

В останній місяць свого перебування на посаді Обама зробив прощальний удар — США відмовилися накласти вето на резолюцію Радбезу ООН, яка засуджувала будівництво ізраїльських поселень.

А от Дональд Трамп після вступу на посаду президента США у 2017 році змінив курс американської політики. США вийшли з іранської угоди, перенесли посольство до Єрусалима та визнали суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами.